Досить поширеними у юридичній практиці є випадки накладення арешту на майно, яке не має жодного відношення до кримінального правопорушення.Так, по кримінальній справі, що розглядається за статтею за статтею 332 ККУ у свідка під час досудового розслідування було вилучено мобільний телефон iPhone 13, що належить йому на законних підставах. Підставою для вилучення стало кримінальне провадження, однак телефон не містив жодних слідів злочину та не був знаряддям його вчинення.
Незважаючи на це, на майно було накладено арешт, що фактично обмежило право власності. Проблема полягає в тому, що повернення тимчасово вилучених речей, навіть після втрати потреби у їхньому утриманні, часто залишається невирішеним питанням у кримінальному процесі. Суд підтвердив, що арешт порушував право власності, гарантоване Конституцією України та міжнародними нормами.
Варто зазначити, що повернення майна після скасування арешту – це окрема процедура, яка інколи потребує додаткових звернень до органів досудового розслідування У зв’язку з цим нами було підготовлено відповідне клопотання про скасування арешту відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України. Суд, дослідивши обґрунтування, погодився з нашими доводами та ухвалив рішення про скасування арешту.