Після введення воєнного стану на території України один із головних завдань стало ефективне функціонування системи військової мобілізації, яка мала забезпечити обороноздатність держави в умовах повномасштабної агресії. У зв’язку з цим ТЦК та СП стали ключовими установами, відповідальними за організацію та проведення мобілізаційних заходів.
Поруч з цим виникла потреба в комунікації, та отримання інформації, яка міститься в ТЦК. Адвокатські запити, спрямовані на отримання інформації щодо військовозобовязаних, набули особливого значення в цей період.
В провадженні компанії перебуває справа, де наш Клієнт не підлягає мобілізації на підставі пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За для уточнення даних, які містяться в ТЦК нами був поданий адвокатський запит. У відповіді на адвокатський запит працівники ТЦК посилаються на ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період). Дане посилання виглядає як застережний сигнал для адвоката, що його діяльність може бути розцінена як перешкоджання мобілізаційним заходам. Проте, адвокатські запити спрямовані на захист прав та інтересів громадян і не можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності державних органів чи військових формувань, якщо вони подаються в межах закону. Право на подання адвокатом адвокатських запитів закріплено в ЗУ «Про адвокатура та адвокатську діяльність» в якому вказано, що державні органи, включно з ТЦК зобов’язані надати вичерпні відповіді на адвокатські запити у встановлені законом строки.
Надання відповідей на адвокатські запити – це обов’язок державних органів, який не може бути проігнорований, навіть в умовах воєнного стану.